Брадикардією називають зниження частоти серцевих скорочень менше 60 ударів за хвилину в дорослої людини у стані спокою. Сам по собі повільний пульс не завжди означає хворобу, але якщо він супроводжується запамороченням, слабкістю, непритомністю, задишкою або болем у грудях, варто звернутися до фахівця. Кардіолог у Львові в клініці Veselka проведе детальну оцінку ритму, збере анамнез і визначить, чи потрібні додаткові обстеження.
Що відбувається при брадикардії
У нормі синусовий вузол генерує імпульси з частотою 60–100 ударів за хвилину. Зниження частоти серцевих скорочень може виникати з різних причин і не завжди має однакове клінічне значення.
- Підвищений вагусний вплив, тобто фізіологічне гальмування ритму.
- Зниження автоматизму синусового вузла.
- Порушення проведення імпульсу між передсердями та шлуночками.
Ключове питання — чи забезпечує серце достатній викид для підтримання адекватного кровопостачання мозку та інших органів. Саме тому важливо оцінювати не тільки цифру пульсу, а й самопочуття людини, супутні симптоми, вік, рівень фізичної активності та наявність серцево-судинних захворювань.
Якщо ви вимірюєте пульс удома, робіть це у спокої, після 5–10 хвилин відпочинку, та бажано в один і той самий час. Разове низьке значення без симптомів ще не означає проблему — важливі повторюваність показника та загальне самопочуття.
Фізіологічна брадикардія
У добре тренованих витривалих людей частота серцевих скорочень у спокої може становити 45–55 уд./хв без будь-яких клінічних проявів. Таке уповільнення часто пов’язане з адаптаційними змінами автономної регуляції та підвищеною ефективністю скорочень міокарда.
Ознаки фізіологічного варіанту:
- відсутність симптомів;
- нормальна реакція пульсу на фізичне навантаження;
- відсутність патологічних змін на ЕКГ;
- стабільне самопочуття без епізодів непритомності, вираженої слабкості або задишки.
Патологічні причини брадикардії
До клінічно значущих причин брадикардії належать:
- синдром слабкості синусового вузла — порушення формування серцевого імпульсу, яке може супроводжуватися значущими паузами ритму;
- атріовентрикулярні блокади II–III ступеня — порушення проведення імпульсу до шлуночків;
- ішемічне ураження міокарда, зокрема після інфаркту;
- дегенеративні зміни провідної системи серця, які частіше трапляються у старшому віці;
- ендокринні порушення, насамперед гіпотиреоз;
- електролітні розлади;
- лікарсько індукована брадикардія, зокрема на тлі приймання β-блокаторів, антагоністів кальцію недигідропіридинового ряду або деяких антиаритмічних препаратів.
Симптоми виникають тоді, коли знижується серцевий викид і мозок або інші органи отримують недостатній кровотік. Найчастіше насторожують такі прояви:
- запаморочення або переднепритомний стан;
- синкопе, тобто короткочасна втрата свідомості;
- зниження толерантності до фізичного навантаження;
- задишка;
- відчуття завмирання серця;
- незвична слабкість, швидка втомлюваність або потемніння в очах.
Особливої уваги потребують пацієнти з повторними синкопальними епізодами, адже це може свідчити про значущі порушення провідності або інші кардіологічні стани, які потребують швидкої оцінки.
Як оцінюють брадикардію
Для оцінки повільного пульсу лікар враховує не лише цифру на тонометрі, годиннику чи фітнес-браслеті. Важливе значення мають симптоми, вік, рівень фізичної активності, супутні захворювання, перенесені серцеві події та ліки, які приймає людина.
Залежно від ситуації можуть знадобитися ЕКГ, добове моніторування ритму, аналізи на електроліти та гормони щитоподібної залози, перегляд поточної терапії, а також інші обстеження для пошуку причини порушення ритму. Саме комплексна оцінка допомагає зрозуміти, чи є брадикардія фізіологічною особливістю, наслідком ліків або проявом захворювання провідної системи серця.
Коли потрібне лікування
Тактика залежить від клінічної ситуації, наявності симптомів і результатів обстежень.
- Безсимптомна синусова брадикардія без структурної патології серця зазвичай не потребує втручання.
- При медикаментозній причині може проводитися корекція терапії, але лише за погодженням із лікарем.
- При симптомних блокадах високого ступеня або синдромі слабкості синусового вузла лікар може розглядати імплантацію постійного кардіостимулятора.
Небезпечні червоні прапорці — непритомність, сильна слабкість, біль у грудях, виражена задишка або дуже повільний пульс, особливо якщо він нижчий за 40 уд./хв у спокої. У таких випадках краще не чекати й звернутися по невідкладну допомогу.
Брадикардія — це не окремий діагноз у всіх випадках, а клінічний прояв, який потребує інтерпретації в контексті загального стану пацієнта. У фізично активних людей вона може бути варіантом адаптації, але при появі симптомів, супутніх кардіологічних змін або повторюваних епізодів дуже повільного пульсу потрібна системна оцінка.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. При непритомності, болю в грудях, вираженій задишці або різкому погіршенні самопочуття потрібно звернутися по невідкладну медичну допомогу.
