Брадикардія: причини, клінічне значення та сучасний підхід до оцінки

110 0
1 хвилина на прочитання

Брадикардією називають зниження частоти серцевих скорочень менше 60 ударів за хвилину в дорослої людини у стані спокою. Якщо повільний пульс супроводжується клінічними проявами, необхідно звернутися до фахівця. Кардіолог у Львові в клініці Veselka проведе детальну оцінку ритму, виключить або підтвердить порушення роботи провідної системи серця.

Що відбувається при брадикардії

У нормі синусовий вузол генерує імпульси з частотою 60–100 ударів за хвилину. Зниження частоти може виникати з низки причин.

  1. Підвищений вагусний вплив (фізіологічне гальмування ритму).
  2. Зниження автоматизму синусового вузла.
  3. Порушення проведення імпульсу між передсердями та шлуночками.

Ключове питання — чи забезпечує серце достатній викид для підтримання адекватного кровопостачання органів.

Якщо ви вимірюєте пульс удома, робіть це у спокої (після 5–10 хв відпочинку) та бажано в один і той самий час. Разове “низьке” значення без симптомів ще не означає проблему — важлива повторюваність і самопочуття.

Лікар міряє пульс чоловікові

Фізіологічна брадикардія

У добре тренованих витривалих людей частота серцевих скорочень у спокої може становити 45–55 уд./хв без будь-яких клінічних проявів.

Таке уповільнення пов’язане з адаптаційними змінами автономної регуляції та підвищеною ефективністю скорочень міокарда.

Ознаки фізіологічного варіанту:

  • відсутність симптомів;
  • нормальна реакція пульсу на фізичне навантаження;
  • відсутність патологічних змін на ЕКГ.

Патологічні причини брадикардії

До клінічно значущих причин належать:

  • синдром слабкості синусового вузла — зниження його автоматизму або епізоди пауз понад 3 секунди;
  • атріовентрикулярні блокади II–III ступеня — порушення проведення імпульсу до шлуночків;
  • ішемічне ураження міокарда, зокрема після інфаркту;
  • дегенеративні зміни провідної системи серця (частіше у старшому віці);
  • ендокринні порушення, насамперед гіпотиреоз;
  • електролітні розлади;
  • лікарська індукована брадикардія (β-блокатори, антагоністи кальцію недигідропіридинового ряду, деякі антиаритмічні препарати).

Симптоми виникають тоді, коли знижується серцевий викид і мозок або інші органи отримують недостатній кровотік:

  • запаморочення або переднепритомний стан;
  • синкопе (короткочасна втрата свідомості);
  • зниження толерантності до фізичного навантаження;
  • задишка;
  • відчуття “завмирання” серця.

Особливої уваги потребують пацієнти з повторними синкопальними епізодами — це може свідчити про значущі порушення провідності.

Коли потрібне лікування

Тактика залежить від клінічної ситуації.

  1. Безсимптомна синусова брадикардія без структурної патології зазвичай не потребує втручання.
  2. При медикаментозній причині проводиться корекція терапії (лише за погодженням із лікарем).
  3. При симптомних блокадах високого ступеня або синдромі слабкості синусового вузла розглядається імплантація постійного кардіостимулятора.
Небезпечні “червоні прапорці” — непритомність, сильна слабкість, біль у грудях, виражена задишка або частий пульс <40 уд./хв у спокої. У таких випадках краще не чекати й звернутися по невідкладну допомогу.

Брадикардія — це клінічний прояв, який потребує інтерпретації в контексті загального стану пацієнта. У фізично активних осіб вона може бути варіантом адаптації, але при появі симптомів або супутніх кардіологічних змін потребує системної оцінки.

Брадикардія: причини, клінічне значення та сучасний підхід до оцінки
4.81/5
27
Коментарі (0)

Схожі статті