Українська кухня — смачна та різноманітна. Щоб зберегти рецепти з різних куточків нашої країни був створений проєкт «З якого ти тіста?» — це інтерактивна мапа українських традицій випікання. Ти завжди можеш долучитися до її створення або запозичити цікаві ідеї. А ми розповідаємо про випічку, яку традиційно готували в українських родинах.
Якщо випікаєш дріжджове тісто вдома, стеж за температурою рідин: занадто гаряче молоко або вода можуть “вбити” дріжджі, а занадто холодні — уповільнять підйом.
Хліб — усьому голова
В українській кухні випічка завжди починалася з хліба, адже він завжди був присутній на столі. Найчастіше пекли поживний житній хліб на заквасці — він довго не черствів та добре насичував. Хліб із пшеничного борошна здебільшого готували до свят у вигляді паляниці — круглого буханця із характерною декоративною тріщинкою зверху. Рум’яний коровай готували на великі свята. Він був і досі є особливим символом весілля.
Пироги — смачне частування на будь-який випадок
Окрім хліба, в печі часто пекли пироги. Їх готували як з дріжджового, так і з прісного тіста, а начинка залежала від сезону та приводу: до свята готували здобне тісто з маслом, яйцями, молоком, а до посту — прісне. Пироги могли бути як солодкими (з кисломолочним сиром, вишнями, абрикосами, яблуками), так і солоними (з м'ясом, печінкою, картоплею, яйцем та зеленню, капустою, горохом, квасолею).
Пиріжки пекли чи смажили, робили невеликими, щоб зручно було брати їх з собою в дорогу та на роботу. Господині дбали, щоб вони були ситними.
Форма, розмір та назва відрізнялися залежно від території. На Поділлі та Полтавщині готували книші — круглі пироги, у яких тісто ніби обіймало начинку, зазвичай картопляну або сирну. На півдні України — вертуту з дуже тонкого витяжного тіста, скручену спіраллю, з яблуками, гарбузом чи сиром. На Галичині готували пляцки — багатошарові пироги з маком, горіхами, повидлом і сиром, часто вкриті глазур’ю. Вони більше нагадували торт та з'являлися на столі до свят, днів народження, весілля.
Пампушки та пончики
Це невеличкі вироби з дріжджового тіста, які готували на свята та на щодень. Їх випікали в духовці або смажили у великій кількості олії. Пампушки були солоними — з часником до борщу, а також солодкими — з ягодами, варенням. Були також і без начинки.
Українська обрядова випічка
Обрядова випічка — це вироби, які готували до свят та використовували в символічних дійствах. На Андрія (святкування якого припадає на 30 листопада за новим церковним календарем) пекли калиту — твердий круглий корж, який символізував сонце й молодість. Дівчата й парубки гралися з калитою, намагаючись відкусити бодай шматок.
Щоб паска чи здобні вироби виходили рівними й пухкими, не відкривай духовку в перші 20–25 хвилин випікання: різкий перепад температури може “посадити” тісто.
Навесні пекли жайворонків — булочки у формі пташок, щоб закликати тепло і врожай. До Великодня готувалися заздалегідь та робили паски. До Різдва пекли калачі — символ єдності й добробуту.
